1. Словник української мови в 11 томах

порохкувати

ПОРО́ХКУВАТИ, ує, док. Час від часу неголосно рохкати.

— Оце носив продавати порося, та не продав, бо мало давано (порося при цих словах тихо порохкувало в мішку..) (Тют., Вир, 1964, 118);

Порохкуючи, риють у гущавинах вологу землю вепри (Загреб., Шепіт, 1966, 220).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порохкувати — поро́хкувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порохкувати — -ує, док. Час від часу неголосно рохкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порохкувати — ПОРО́ХКУВАТИ, ує, док. Час від часу неголосно рохкати. – Оце носив продавати порося, та не продав, бо мало давано (порося при цих словах тихо порохкувало в мішку) (Григорій Тютюнник); Порохкуючи, риють у гущавинах вологу землю вепри (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах