порохкування
ПОРО́ХКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. поро́хкувати і звуки, утворювані цією дією.
Тільки я міг примиритися з тим сопінням та вдоволеним постогнуванням Санька, яке чимось нагадувало тихе свиняче порохкування (Збан., Єдина, 1959, 64).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порохкування — поро́хкування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- порохкування — -я, с. Дія за знач. порохкувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порохкування — ПОРО́ХКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. поро́хкувати і звуки, утворювані цією дією. Тільки я міг примиритися з тим сопінням та вдоволеним постогнуванням Санька, яке чимось нагадувало тихе свиняче порохкування (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах