порскання

ПО́РСКАННЯ, я, с.

Дія за знач. по́рскати і звуки, утворювані цією дією.

По всьому корівнику чулося дзвінке порскання молока в порожніх дійницях (С. Добровольський);

З річки доноситься гук та регіт Якимів, порскання гнідкове... (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порскання — по́рскання іменник середнього роду від: по́рскати Орфографічний словник української мови
  2. порскання — -я, с. Дія за знач. порскати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порскання — ПО́РСКАННЯ, я, с. Дія за знач. по́рскати і звуки, утворювані цією дією. По всьому корівнику чулося дзвінке порскання молока в порожніх дійницях (Добр., Тече річка.., 1961, 30); З річки доноситься гук та регіт Якимів, порскання гнідкове… (Мирний, IV, 1955, 319). Словник української мови в 11 томах