1. Словник української мови у 20 томах

порчений

ПО́РЧЕНИЙ, а, е, розм.

1. Який зіпсувався, став непридатним для споживання або використання; зіпсований.

Порчене пиво.

2. Який має якусь фізичну ваду.

Парубків майже не було, хіба що – порчені та калічені, бо всі хлопці по вісімнадцятому році були нині в солдатах і проливали кров на позиціях (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порчений — по́рчений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. порчений — -а, -е, розм. 1》 Який зіпсувався, став непридатним для споживання або використання; зіпсований. Порчене пиво. 2》 Який має якусь фізичну ваду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порчений — ЗІПСО́ВАНИЙ у знач. прикм. (який зіпсувався, став непридатним для використання, вживання), ПОШКО́ДЖЕНИЙ, УШКО́ДЖЕНИЙ, ЗОПСО́ВАНИЙ рідше, ЗІПСУ́ТИЙ розм., ЗОПСУ́ТИЙ рідше, ПО́РЧЕНИЙ розм.; ДЕФЕ́КТНИЙ, БРАКО́ВАНИЙ, ГАНДЖОВИ́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. порчений — ПО́РЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Який зіпсувався, став непридатним для споживання або використання; зіпсований. Порчене пиво. 2. Який має якусь фізичну ваду. Словник української мови в 11 томах