порівняльний

ПОРІВНЯ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який ґрунтується на порівнянні, на встановленні співвідношень між досліджуваними предметами, явищами і т. ін.

Він переконаний, що порівняльне вивчення зразків народної творчості різних національностей має велике значення для музичної етнографії (М. Стельмах);

Порівняльне мовознавство;

Порівняльна анатомія;

// Одержаний внаслідок порівняння.

Речовинний склад глибших шарів Землі виявляють за допомогою різних порівняльних даних і, зокрема, за аналогією з складом метеоритів (з наук.-попул. літ.);

Широкий порівняльний матеріал підтверджує думку, що “Слово” [“Слово о полку Ігоревім”] є літературним, а не народним уснопоетичним твором. Але художнє багатство поеми тісно пов'язане з невичерпними джерелами фольклору (з наук. літ.).

2. лінгв. Який виражає порівняння або вживається для вираження порівняння.

Підрядне речення порівняльне – підрядне речення, яке пояснює за допомогою порівняння те, про що йде мова в головному реченні (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порівняльний — порівня́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. порівняльний — [пор'іўн’ал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. порівняльний — -а, -е. 1》 Який ґрунтується на порівнянні, на встановленні співвідношень між досліджуваними предметами, явищами і т. ін. Порівняльна педагогіка. Порівняльне мовознавство. || Одержаний внаслідок порівняння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. порівняльний — Порівня́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. порівняльний — ПОРІВНЯ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який грунтується на порівнянні, на встановленні співвідношень між досліджуваними предметами, явищами і т. ін. Словник української мови в 11 томах