порівняльний
ПОРІВНЯ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який ґрунтується на порівнянні, на встановленні співвідношень між досліджуваними предметами, явищами і т. ін.
Він переконаний, що порівняльне вивчення зразків народної творчості різних національностей має велике значення для музичної етнографії (М. Стельмах);
Порівняльне мовознавство;
Порівняльна анатомія;
// Одержаний внаслідок порівняння.
Речовинний склад глибших шарів Землі виявляють за допомогою різних порівняльних даних і, зокрема, за аналогією з складом метеоритів (з наук.-попул. літ.);
Широкий порівняльний матеріал підтверджує думку, що “Слово” [“Слово о полку Ігоревім”] є літературним, а не народним уснопоетичним твором. Але художнє багатство поеми тісно пов'язане з невичерпними джерелами фольклору (з наук. літ.).
2. лінгв. Який виражає порівняння або вживається для вираження порівняння.
Підрядне речення порівняльне – підрядне речення, яке пояснює за допомогою порівняння те, про що йде мова в головному реченні (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- порівняльний — порівня́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- порівняльний — [пор'іўн’ал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- порівняльний — -а, -е. 1》 Який ґрунтується на порівнянні, на встановленні співвідношень між досліджуваними предметами, явищами і т. ін. Порівняльна педагогіка. Порівняльне мовознавство. || Одержаний внаслідок порівняння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порівняльний — Порівня́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- порівняльний — ПОРІВНЯ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який грунтується на порівнянні, на встановленні співвідношень між досліджуваними предметами, явищами і т. ін. Словник української мови в 11 томах