порівняльний

ПОРІВНЯ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який грунтується на порівнянні, на встановленні співвідношень між досліджуваними предметами, явищами і т. ін.

Він переконаний, що порівняльне вивчення зразків народної творчості різних національностей має велике значення для музичної етнографії (Стельмах, І, 1962, 42);

Треба сміливіше користуватися перевагами порівняльної методики у вивченні радянських літератур (Рад. літ-во, 1, 1966, 61);

Порівняльне мовознавство; Порівняльна анатомія;

// Одержаний внаслідок порівняння.

Речовинний склад глибших шарів Землі виявляють за допомогою різних порівняльних даних і, зокрема, за аналогією з складом метеоритів (Наука.., 1, 1957, 24);

Широкий порівняльний матеріал підтверджує думку, що «Слово» [«Слово о полку Ігоревім»] є літературним, а не народним уснопоетичним твором. Але художнє багатство поеми тісно пов’язане з невичерпними джерелами фольклору (Нар. тв. та етн., 4, 1963, 37).

2. грам. Який виражає порівняння або вживається для вираження порівняння.

Підрядне речення порівняльне — підрядне речення, яке пояснює за допомогою порівняння те, про що йде мова в головному реченні (Сл. лінгв. терм., 1957, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порівняльний — порівня́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. порівняльний — [пор'іўн’ал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. порівняльний — -а, -е. 1》 Який ґрунтується на порівнянні, на встановленні співвідношень між досліджуваними предметами, явищами і т. ін. Порівняльна педагогіка. Порівняльне мовознавство. || Одержаний внаслідок порівняння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. порівняльний — ПОРІВНЯ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який ґрунтується на порівнянні, на встановленні співвідношень між досліджуваними предметами, явищами і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. порівняльний — Порівня́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)