поріднення
ПОРІ́ДНЕННЯ, я, с.
Дія за знач. порідни́ти і порідни́тися.
“Дарма, є якась серед них і моя!” казав собі [хлопець], розуміючи під цим дуже приємне – не зараз, звичайно, в перспективі – поріднення через дочку з якоюсь багатою і взагалі імпозантною родиною (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поріднення — порі́днення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- поріднення — -я, с. Дія за знач. поріднити і поріднитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поріднення — ПОРІ́ДНЕННЯ, я, с. Дія за знач. порідни́ти і порідни́тися. «Дарма, є якась серед них і моя!» казав собі [хлопець], розуміючи під цим дуже приємне — не зараз, звичайно, в перспективі — поріднення через дочку з якоюсь багатою і взагалі імпозантною родиною (Головко, II, 1957, 410). Словник української мови в 11 томах