1. Словник української мови в 11 томах

поріднення

ПОРІ́ДНЕННЯ, я, с. Дія за знач. порідни́ти і порідни́тися.

«Дарма, є якась серед них і моя!» казав собі [хлопець], розуміючи під цим дуже приємне — не зараз, звичайно, в перспективі — поріднення через дочку з якоюсь багатою і взагалі імпозантною родиною (Головко, II, 1957, 410).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поріднення — порі́днення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. поріднення — -я, с. Дія за знач. поріднити і поріднитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поріднення — ПОРІ́ДНЕННЯ, я, с. Дія за знач. порідни́ти і порідни́тися. “Дарма, є якась серед них і моя!” казав собі [хлопець], розуміючи під цим дуже приємне – не зараз, звичайно, в перспективі – поріднення через дочку з якоюсь багатою і взагалі імпозантною родиною (А. Головко). Словник української мови у 20 томах