1. Словник української мови у 20 томах

поріднити

ПОРІДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого.

Зробити рідними, родичами; породичати.

Одна нас мати породила – навік поріднила (приказка);

// Зблизити, здружити.

Поріднила нас недоля (Сл. Б. Грінченка);

Те, що Данько та Валерик разом пережили цього вечора, ще дужче зблизило і поріднило їх (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поріднити — порідни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поріднити — -ню, -ниш, док., перех. Зробити рідними, родичами; породичати. || Зблизити, здружити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поріднити — ЄДНА́ТИ (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким-небудь), ЗБЛИЖА́ТИ (ЗБЛИ́ЖУВАТИ), ОБ'Є́ДНУВАТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ЗВ'Я́ЗУВАТИ, ЗРІ́ДНЮВАТИ, РІДНИ́ТИ, СПОЛУЧА́ТИ, ЛУЧИ́ТИ діал.; ЗГУРТО́ВУВАТИ підсил. (перев. Словник синонімів української мови
  4. поріднити — ПОРІДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. Зробити рідними, родичами; породичати. Одна нас мати породила — навік поріднила (Укр.. присл.., 1955, 405); // Зблизити, здружити. Поріднила нас недоля (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах
  5. поріднити — Порідни́ти, -ню́, -ни́ш гл. Породнить, сдѣлать роднымъ. Поріднила нас недоля. Словник української мови Грінченка