поріднитися
ПОРІДНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док.
Стати рідними, родичами; породичатися.
– Ми хочемо поріднитись з вами, – сказав сват. – У вас дочка на виданні, а в нас жених (І. Нечуй-Левицький);
Щоб піднести свій авторитет в міжнародних справах, він [князь Володимир] вирішив поріднитися з візантійським імператорським двором, одружившись з візантійською царівною Анною, сестрою імператора Василія II (з наук. літ.);
// Зблизитися, подружитися.
Я так звик до тебе, ні, це слабий вираз, краще, так поріднився з тобою, що ти мені потрібна (М. Коцюбинський);
Він ходив до Варі часто, давно поріднився з Василем Гнатовичем, мав ніжні почуття до Христини Данилівни, яка відповідала йому тим самим (І. Сенченко);
// з чим, перен. Звикнути до чого-небудь, полюбити щось.
Здрастуй, місто, де я впився Радістю, що вік не пив! Де я вдруге народився, Як із морем поріднився, Де я дівчину любив... (Т. Масенко).
Значення в інших словниках
- поріднитися — порідни́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поріднитися — -нюся, -нишся, док. Стати рідними, родичами; породичатися. || Зблизитися, подружитися. || з чим, перен. Звикнути до чого-небудь, полюбити щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поріднитися — ПОРІДНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док. Стати рідними, родичами; породичатися. — Ми хочемо поріднитись з вами, — сказав сват. — У вас дочка на виданні, а в нас жених (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- поріднитися — Порідни́тися, -ню́ся, -ни́шся гл. Породниться. Не судив Господь нам поріднитись. МВ. ІІ. 140. Словник української мови Грінченка