поріз
ПОРІ́З, у, ч.
Рана на тілі, заподіяна ножем або взагалі чимсь гострим, ріжучим.
Неглибокий поріз на долоні вже не кровоточив, і Прокіп встиг про нього забути (М. Руденко);
// Порізане місце на поверхні чого-небудь.
Березовий сік був для неї кров'ю дерева, а кожен поріз на корі – раною, яка витискувала з дівочих очей сльози обурення (В. Козаченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поріз — порі́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- поріз — див. рана Словник синонімів Вусика
- поріз — [поур’із] -зу, м. (на) -з'і, мн. -зие, -з'іy Орфоепічний словник української мови
- поріз — -у, ч. Рана на тілі, заподіяна ножем або взагалі чимсь гострим, ріжучим. || Порізане місце на поверхні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поріз — РА́НА (пошкодження тканини тіла або внутрішніх органів людини, тварини), ПОРА́НЕННЯ, УРА́ЗА (ВРА́ЗА) заст.; ПРОБО́ЇНА (крізна); ПОРІ́З (різана); ПОРУ́Б (рубана). В нього почалася цинга. Все тіло вкрилося ранами й синцями (З. Словник синонімів української мови
- поріз — ПОРІ́З, у, ч. Рана на тілі, заподіяна ножем або взагалі чимсь гострим, ріжучим. Неглибокий поріз на долоні вже не кровоточив, і Прокіп встиг про нього забути (Руд., Остання шабля, 1959, 179); // Порізане місце на поверхні чого-небудь. Словник української мови в 11 томах