порізати

ПОРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., кого, що.

1. Розрізати на багато частин; покраяти.

– Дурний! Хіба ж так ховають баранину!.. Ти б її порізав на шматочки та гарненько намочив у ночовках, то б я тобі борщику зварила (О. Стороженко);

Напоїла, нагодувала [жінка бійців], і рани обмила, і чистими хустками перев'язала, чи, мо, порізавши сорочку, що приготувала на смерть (О. Довженко);

// чого. Нарізати в певній кількості.

Було, обсядуть [хурщики] лотоки, Поріжуть риби, хліба й сала (Я. Щоголів);

// Б'ючи чимось гострим, порвати, пошматувати що-небудь.

Морський кіт гострим хвостом порізав одну підсаку й обшмульгав одному рибалці ногу (І. Нечуй-Левицький);

// Розпиляти (дрова, дошки і т. ін.).

Півсажня дров привезли, але треба ще їх порізати.

2. Зробити надрізи на поверхні чого-небудь; ріжучи, пошкодити в багатьох місцях.

Порізати парту;

// Поранити ножем або взагалі чим-небудь гострим, ріжучим; урізати.

Стане косить – косу поламає, візьметься за серп – руки собі поріже (О. Стороженко);

Уже кілька разів вона порізала осокою собі коліна і литки, і ті порізи щеміли так, ніби туди насипали солі (Григорій Тютюнник);

// розм. Зробити операцію багатьом або багато операцій кому-небудь.

Після операції Шура деякий час лежала в тяжкому стані. Її неабияк порізали, поки повиймали осколки з ніг (О. Гончар).

3. кого, розм. Зарізати всіх або багатьох.

Ото як докучило йому, що діти пищать їсти, він вхопив ніж та хотів їх порізати з тої розпуки... (М. Коцюбинський);

– Чіпка людей порізав... усю Хоменкову сім'ю виполонив (Панас Мирний);

// Забити на м'ясо (свійську птицю, худобу).

– А як ще раз твої кури підуть на наші огірки, то я їх поріжу та поїм (І. Нечуй-Левицький).

4. що, перен. Утворити заглибини на поверхні чого-небудь; вкрити заглибинами, борознами і т. ін.

Ф. М. Чернишов дослідив поступовість утворення Уралу, дію вод, що порізали і розмили навіть найтвердіші його породи (з наук.-попул. літ.);

// Перетяти в різних напрямках, у багатьох місцях.

Глибокі зморшки порізали високе чоло, покарбували колись повне рум'яне обличчя, спершу висушивши та вив'яливши його (Панас Мирний);

Срібляста биндочка Прута кривульками порізала зелені береги (М. Коцюбинський).

5. у сполуч. зі сл. тексти, промови і т. ін., перен., розм., рідко. Зменшити, скоротити обсяг тексту; зробити скорочення в тексті.

[Дремлюга:] Треба ще промови скоротити. [Вернигора:] Ми їх і так порізали... (О. Корнійчук).

6. кого, перен., розм. Поставити незадовільну оцінку на іспиті усім або багатьом.

Багатьох вступників порізали на диктанті.