порізати

порі́зати

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порізати — -іжу, -іжеш, док., перех. 1》 || чого. Нарізати в певній кількості. || Б'ючи чимось гострим, порвати, пошматувати що-небудь. || Розпиляти (дрова, дошки і т. ін.). 2》 Зробити надрізи на поверхні чого-небудь; ріжучи, пошкодити в багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. порізати — ПОРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., кого, що. 1. Розрізати на багато частин; покраяти. – Дурний! Хіба ж так ховають баранину!.. Ти б її порізав на шматочки та гарненько намочив у ночовках, то б я тобі борщику зварила (О. Словник української мови у 20 томах
  3. порізати — РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ, СІКТИ, ПІДСІКА́ТИ, РОЗРА́НЮВАТИ, РОЗПАНА́ХУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. порізати — ПОРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., перех. 1. Розрізати на багато частин; покраяти. — Дурний! Хіба ж так ховають баранину!.. Ти б її порізав на шматочки та гарненько намочив у ночовках, то б я тобі борщику зварила (Стор. Словник української мови в 11 томах
  5. порізати — Порізати, -жу, -жеш гл. 1) Порѣзать, обрѣзать. 2) Перерѣзать (многихъ). Найшли пуд мостом дітей порізаних. Чуб. II. 475. Словник української мови Грінченка