посагувати

ПОСАГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

Садити наречену на посаг.

Ішла красна Марусенька на посаг, питається, довідується від батенька: – А від кого, мій батеньку, посаг став? – Від Бога, від добрих людей, дитятко. Посагує сам Господь Бог з ангелами (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посагувати — Посагувати, -гую, -єш гл. Садить невѣсту на посаг? Надѣлять приданымъ? Ішла красна Марусенька на посаг, питається, довідується від батенька: — а від кого, мій батеньку, посаг став? — «Від Бога, від добрих людей, дитятко. Словник української мови Грінченка