посадництво
ПОСА́ДНИЦТВО, а, с., іст.
Звання посадника (у 1 знач.).
[Микита:] Вже відняв Великий князь посадництво у нього? На Ульфа він страшну обрушив лють (І. Кочерга).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посадництво — поса́дництво іменник середнього роду іст. Орфографічний словник української мови
- посадництво — -а, с., іст. Звання посадника (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- посадництво — ПОСА́ДНИЦТВО, а, с., іст. Звання посадника (у 1 знач.). [Микита:] Вже відняв Великий князь посадництво у нього? На Ульфа він страшну обрушив лють (Коч., П’єси, 1951, 51). Словник української мови в 11 томах