посадництво

поса́дництво

-а, с., іст.

Звання посадника (у 1 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посадництво — поса́дництво іменник середнього роду іст. Орфографічний словник української мови
  2. посадництво — ПОСА́ДНИЦТВО, а, с., іст. Звання посадника (у 1 знач.). [Микита:] Вже відняв Великий князь посадництво у нього? На Ульфа він страшну обрушив лють (І. Кочерга). Словник української мови у 20 томах
  3. посадництво — ПОСА́ДНИЦТВО, а, с., іст. Звання посадника (у 1 знач.). [Микита:] Вже відняв Великий князь посадництво у нього? На Ульфа він страшну обрушив лють (Коч., П’єси, 1951, 51). Словник української мови в 11 томах