посердити
ПОСЕ́РДИТИ, джу, диш, док., кого.
1. Сердити кого-небудь, виклика́ти в когось роздратування якийсь час.
Мені хотілось її посердити, і я розповів про щойно баченого білявого юнака в обіймах кістлявої смерті (П. Панч).
2. кого з ким, розм. Те саме, що посвари́ти.
Знав він про всі хатні пльотки [плітки], де про що і про кого говорилось, переносив усе те далі, посердив не одну сім'ю з другою (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посердити — посе́рдити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посердити — -джу, -диш, док., перех. 1》 Сердити кого-небудь, викликати в когось роздратування якийсь час. 2》 кого з ким, розм. Те саме, що посварити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посердити — ПОСВАРИ́ТИ (викликати, спричинити сварку між кимсь), РОЗСВАРИ́ТИ розм., ПОСЕ́РДИТИ розм.; РОЗБРАТА́ТИ розм. (близьких друзів, родичів). — Недок.: свари́ти. Словник синонімів української мови
- посердити — ПОСЕ́РДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Сердити кого-небудь, виклика́ти в когось роздратування якийсь час. Мені хотілось її посердити, і я розповів про щойно баченого білявого юнака в обіймах кістлявої смерті (Панч, В дорозі, 1959, 207). Словник української мови в 11 томах
- посердити — Посе́рдити, -джу, -диш гл. Поссорить. Посердив не одну сем'ю з другою. Левиц. І. 170. Словник української мови Грінченка