посередництво
ПОСЕРЕ́ДНИЦТВО, а, с.
1. Сприяння у встановленні або здійсненні ділових контактів, торговельних, дипломатичних та ін. зносин між ким-, чим-небудь.
Делікатність справи вимагала посередництва (Я. Качура);
// Допомога у налагодженні спілкування між ким-небудь.
– Який він із біса хитрий, – говорила далі [Краньцовська]. Вже вдається до вас за посередництвом (Л. Мартович);
Оксана платить мені за посередництво щодо Мажарина подвійною порцією морозива (Ірина Вільде).
2. Сприяння примиренню кого-небудь, встановленню миру між ворожими державами.
Разом зі мною прибула урядова парламентська комісія, що мала взяти на себе посередництво у розв'язанні конфлікту (І. Кулик);
// У міжнародному праві – участь третьої, нейтральної держави або міжнародної організації в мирному розв'язанні конфлікту між двома іншими державами.
○ (1) За посере́дництвом; рідше Че́рез посере́дництво у знач. прийм. з род. в. – за допомогою кого-, чого-небудь.
– У мене своя ціль на оці. Хочу здобути зичливість пана радника, а за його посередництвом вдертися в серденько його доньки (І. Франко);
З розмови з'ясовується, що мужики хочуть купити у Звездінцева землю за посередництвом банку (з наук. літ.);
Свідомість зв'язана з наявністю мови й мовлення, вона виникає на їх основі і здійснюється через їх посередництво (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- посередництво — посере́дництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- посередництво — Одна з функцій соціального робітника, яка полягає в наданні допомоги клієнту у встановленні контакту з потенційною системою підтримки в безпосередньому оточенні останнього. англ. mediation; нім. Mediation f=, -en; угор. közvetités; рос. посредничество. Словник із соціальної роботи
- посередництво — Посере́дництво. Назва дії за знач. посередничити. Бо то певно, що в зносинах з людом найважнійше те, щоби в тім взгляді посередничили тільки такі люди, що вийшли з мужицтва, зросли ся з народом (Б., 1895, 10, 2) // пол. pośrednictwo — посередництво. Українська літературна мова на Буковині
- посередництво — [посеиредниецтво] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
- посередництво — -а, с. 1》 Сприяння у встановленні або здійсненні ділових контактів, торговельних, дипломатичних та інших зносин між ким-, чим-небудь. || Допомога у налагодженні спілкування між ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посередництво — Посере́дництво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- посередництво — ПОСЕРЕ́ДНИЦТВО, а, с. 1. Сприяння у встановленні або здійсненні ділових контактів, торговельних, дипломатичних та ін. зносин між ким-, чим-небудь. Словник української мови в 11 томах
- посередництво — рос. посредничество різновид комерційно-підприємницької, культурологічної діяльності, що здійснюється фізичними чи юридичними особами. Основними функціями... Eкономічна енциклопедія