посиліти
ПОСИ́ЛІТИ, лію, лієш, док., кого, що, розм.
Подужати, осилити що-небудь.
– Я такого змалку наслухавшись, усе сповняла, скільки моці, що посилію (Ганна Барвінок);
– Я раніше гадав, що він [кінь] не посиліє тягти воза, а тепер переконався – він ледар (Ю. Збанацький);
// Подолати, перебороти (якесь почуття).
Не посиліла-таки [Галочка] горя свого! (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посиліти — поси́літи дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- посиліти — -лію, -лієш, док., перех., розм. Подужати, осилити що-небудь. || Подолати, перебороти (якесь почуття). Великий тлумачний словник сучасної мови
- посиліти — ПОСИ́ЛІТИ, лію, лієш, док., перех., розм. Подужати, осилити що-небудь. Я такого змалку наслухавшись, усе сповняла, скільки моці, що посилію (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
- посиліти — Посиліти, -лію, -єш гл. Осилить, быть въ состояніи. Г. Барв. 428. Словник української мови Грінченка