1. Словник української мови в 11 томах

посиліти

ПОСИ́ЛІТИ, лію, лієш, док., перех., розм. Подужати, осилити що-небудь.

Я такого змалку наслухавшись, усе сповняла, скільки моці, що посилію (Барв., Опов.., 1902, 428);

— Я раніше гадав, що він [кінь] не посиліє тягти воза, а тепер переконався — він ледар (Збан., Малин. дзвін, 1958, 191);

// Подолати, перебороти (якесь почуття).

Не посиліла-таки [Галочка] горя свого! (Кв.-Осн., II, 1956, 358).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посиліти — поси́літи дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. посиліти — -лію, -лієш, док., перех., розм. Подужати, осилити що-небудь. || Подолати, перебороти (якесь почуття). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посиліти — ПОСИ́ЛІТИ, лію, лієш, док., кого, що, розм. Подужати, осилити що-небудь. – Я такого змалку наслухавшись, усе сповняла, скільки моці, що посилію (Ганна Барвінок); – Я раніше гадав, що він [кінь] не посиліє тягти воза, а тепер переконався – він ледар (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. посиліти — Посиліти, -лію, -єш гл. Осилить, быть въ состояніи. Г. Барв. 428. Словник української мови Грінченка