1. Словник української мови в 11 томах

посинений

ПОСИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до посини́ти.

*Образно. Вони вже стояли на березі річки, перед ними слалося широке, майже неосяжне тиховоддя, заквітчані у зелень береги, посинені вечором далі заплав (Чаб., Тече вода.., 1961, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посинений — поси́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. посинений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до посинити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посинений — ПОСИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до посини́ти. * Образно. Вони вже стояли на березі річки, перед ними слалося широке, майже неосяжне тиховоддя, заквітчані у зелень береги, посинені вечором далі заплав (М. Чабанівський); // поси́нено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  4. посинений — Поси́нений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)