посинити
ПОСИНИ́ТИ, ню́, ни́ш, перех. Док. до сини́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посинити — посини́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посинити — -иню, -иниш, перех. Док. до синити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посинити — ПОСИНИ́ТИ, ню́, ни́ш, що. Док. до сини́ти. Принцеса Еліза одною рукою хапається за бік екіпажа, другою – за графа Адольфа. Смертельна блідість посинила ніс і лягла жахною печаттю на фіалкові опуклі повіки. – Ваша світлосте! (В. Винниченко). Словник української мови у 20 томах
- посинити — Посини́ти, -синю́, -си́ниш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- посинити — Посини́ти, -ню́, -ни́ш гл. Посинить. Словник української мови Грінченка