послугач

ПОСЛУГА́Ч, а́, ч., заст.

Слуга, служник.

Зимою, коли не було либацького заробітку, він звичайно наймався в Дрогобичі на .. послугача .. до готелю (І. Франко);

– Та, Боже мій, краще не жити, ніж доживати вік такою безсловесною рабинею, таким нещасним попихачем, безнадійним послугачем, як ота безталанниця! (Леся Українка);

Розпочалося для бідних сиротят пекельне життя. Негідна мачуха, занедбавши їх до крайності, обернула їх у послугачів і затроювала [затруювала] їх життя систематично (О. Кобилянська);

// Людина яка сприяє чому-небудь (про негативне).

Не того втішай, хто злобі Та насильству послугач, А хто в горі та в жалобі, – Над насильством нашим плач! (П. Грабовський).