послугач
послуга́ч
іменник чоловічого роду, істота
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- послугач — -а, ч., діал. Слуга, служник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- послугач — ПОСЛУГА́Ч, а́, ч., заст. Слуга, служник. Зимою, коли не було либацького заробітку, він звичайно наймався в Дрогобичі на .. послугача .. до готелю (І. Словник української мови у 20 томах
- послугач — СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві — людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́ЖНИК, СЛУ́ЖКА заст., СЛУЖНИ́К заст., СЛУЖИ́ТЕЛЬ заст., ПОСЛУ́ГА заст., ПАХО́ЛОК заст., ПОПИ́ХАЧ заст. Словник синонімів української мови