1. Словник української мови у 20 томах

посмаглий

ПОСМА́ГЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. до посма́гнути.

Втираючи рукавами синіх бушлатів посмаглі вітрами скроні, двоє припалюють цигарки од блідого язичка запальнички (з газ.).

2. у знач. прикм. Який укрився смагою, запікся (про губи).

Горить [Катря] уся в жару, очима сухими дивлячись гаряче в сутінь і посмаглими губами у спразі все шепоче – “пити” (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посмаглий — посма́глий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. посмаглий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до посмагнути. 2》 у знач. прикм. Який укрився смагою, запікся (про губи). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посмаглий — ПЕРЕСО́ХЛИЙ (про губи, язик, горло тощо — який втратив вологість), ЗАШЕ́РХЛИЙ, ПОШЕ́РХЛИЙ, СМА́ГЛИЙ, ПОСМА́ГЛИЙ, ЗАСМА́ГЛИЙ, ПРИСМАГЛИЙ, СМАЖНИ́Й, ПЕРЕСМА́ГЛИЙ, ЗАПЕ́ЧЕНИЙ (про губи — вкритий плівкою). Шандрук лизнув язиком пересохлі губи (О. Словник синонімів української мови
  4. посмаглий — ПОСМА́ГЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до посма́гнути. 2. у знач. прикм. Який укрився смагою, запікся (про губи) Горить [Катря] уся в жару, очима сухими дивлячись гаряче в сутінь і посмаглими губами у спразі все шепоче — «пити» (Головко, II, 1957, 362). Словник української мови в 11 томах