1. Словник української мови у 20 томах

посміливішати

ПОСМІЛИВІ́ШАТИ, аю, аєш.

Док. до сміливі́шати.

Посміливішали селяни. Тепер уже балакали про все, не оглядаючись і не притишуючи голосу (А. Головко);

Випивши чарку, господар посміливішав, почав говорити голосніше (М. Ю. Тарновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посміливішати — посміливі́шати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посміливішати — -аю, -аєш. Док. до сміливішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посміливішати — ПОСМІЛИВІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до сміливі́шати. Посміливішали селяни. Тепер уже балакали про все, не оглядаючись і не притишуючи голосу (Головко, II, 1957, 257); Випивши чарку, господар посміливішав, почав говорити голосніше (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 39). Словник української мови в 11 томах