посміливішати
ПОСМІЛИВІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до сміливі́шати.
Посміливішали селяни. Тепер уже балакали про все, не оглядаючись і не притишуючи голосу (Головко, II, 1957, 257);
Випивши чарку, господар посміливішав, почав говорити голосніше (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 39).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посміливішати — посміливі́шати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посміливішати — -аю, -аєш. Док. до сміливішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посміливішати — ПОСМІЛИВІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до сміливі́шати. Посміливішали селяни. Тепер уже балакали про все, не оглядаючись і не притишуючи голосу (А. Головко); Випивши чарку, господар посміливішав, почав говорити голосніше (М. Ю. Тарновський). Словник української мови у 20 томах