1. Словник української мови в 11 томах

посмілішати

ПОСМІЛІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до смілі́шати.

Був [Дмитро] важким і незграбним, та, випивши дві чарки, посмілішав (Стельмах, II, 1962, 368);

Він сидів кілька хвилин, заглиблений у своє, солдати спершу мовчали, а згодом посмілішали. За кілька хвилин розмова стала невимушеною (Кочура, Зол. грамота, 1960, 303);

Макар Муха посмілішав. — Про колгоспи ніхто не знав, а я от довідався (Панч, II, 1956, 87).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посмілішати — посмілі́шати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посмілішати — -аю, -аєш. Док. до смілішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посмілішати — ПОСМІЛІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до смілі́шати. Був [Дмитро] важким і незграбним, та, випивши дві чарки, посмілішав (М. Стельмах); Він сидів кілька хвилин, заглиблений у своє, солдати спершу мовчали, а згодом посмілішали. За кілька хвилин розмова стала невимушеною (П. Кочура). Словник української мови у 20 томах
  4. посмілішати — Посмілішати, -шаю, -єш гл. Сдѣлаться смѣлѣе. Словник української мови Грінченка