посмішка
ПО́СМІШКА, и, ж.
1. Особливий вираз обличчя (губ, очей), що відбиває глузування, кепкування, іронічне ставлення до кого-, чого-небудь і т. ін.
В очах його промайнула іронічна посмішка (В. Владко);
Літній крем'язень теше собі весло, скептична посмішка гуляє у нього під вусами (О. Гончар);
Солуха, знічуючись від гадючої посмішки отця Миколая, налив йому келех (М. Стельмах);
// Насмішка.
Йван похвалявся її побити за посмішку, вона ж йому сказала, що не винувата ні в чім (Грицько Григоренко);
Він ніяких посмішок не стерпить.
2. Те саме, що у́смі́шка 1.
Весела посмішка ніколи не збігала з гарненького, задерикуватого обличчя дівчини (Ю. Шовкопляс);
Віктор не міг приховати радості і весь зацвів у посмішці (О. Копиленко);
* Образно. Маковей ледве впізнав в засушеній цій квітці перший паросток словацької весни, синю посмішку далекої Грінави (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- посмішка — по́смішка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- посмішка — Глузлива усмішка; СОВ. усмішка; (з кого) глум, насміх, ПОСМІХ. Словник синонімів Караванського
- посмішка — див. насмішка; усмішка Словник синонімів Вусика
- посмішка — [посм'ішка] -шкие, д. і м. -м'іс'ц'і, р. мн. -шок Орфоепічний словник української мови
- посмішка — Посмішка, посміх і усмішка, усміх, осміх На сторінках наших газет, журналів, ба навіть у художніх творах і перекладах часто не розрізняють слів посмішка й усмішка, уважаючи їх за абсолютні синоніми, наприклад... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- посмішка — -и, ж. 1》 Особливий вираз обличчя (губ, очей), що означає глузування, кепкування, іронічне ставлення до кого-, чого-небудь і т. ін. || Насмішка. 2》 Те саме, що усмішка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- посмішка — 1. глуз, глум, кпини, осміж 2. усміх, усмішка, осміх, осмішка Словник чужослів Павло Штепа
- посмішка — обдаро́вувати / обдарува́ти по́глядом (у́смішкою, по́смішкою і т. ін.) кого, перев. яким (якою). Дивитися на кого-небудь, виражаючи певні почуття. Текля .. ясною усиішкою обдаровувала запорошеного Сеня (тракториста) (К. Фразеологічний словник української мови
- посмішка — НАСМІ́ШКА (глузливий жарт, висміювання кого-, чого-небудь), ГЛУЗУВА́ННЯ, КЕПКУВА́ННЯ, ПО́СМІХ, НА́СМІХ рідше, ГЛУЗ перев. мн., розм., КПИ́НИ мн., розм., СМІ́ХИ мн., розм., СМІ́ШКИ мн., розм. Словник синонімів української мови
- посмішка — По́смішка, -шки, -шці; -мішки, -мішок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- посмішка — ПО́СМІШКА, и, ж. 1. Особливий вираз обличчя (губ, очей), що відбиває глузування, кепкування, іронічне ставлення до кого-, чого-небудь і т. ін. В очах його промайнула іронічна посмішка (Вл., Аргон. Всесв. Словник української мови в 11 томах
- посмішка — По́смішка, -ки ж. Насмѣшка. Це... посмішка з мене. Грин. І. 193. Словник української мови Грінченка