посмішковуватися
ПОСМІШКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПОСМІ́ШКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал.
Підсміюватися, насміхатися з кого-, чого-небудь.
– Слухайте, чоловіче, – посмішковуються з нас, – а ви де коні продали, що самі фіру пруття двигаєте? (І. Франко);
Дуже то немилий випадок, як тебе при людях сварять і плюгавлять. Усі ззираються на тебе, посмішковуються, а ти червонійся і відгризайся, як знаєш (Л. Мартович);
– Наш пан казали, що пан Кшивокольський не є правдивим шляхтичем, та й пан наш усе з нього посмішковувалися (Г. Хоткевич);
Явтух жартував, посмішкувався з новобранців, що вони носи поспускали і так поприбирані (А. Свидницький);
– Ти гадав, що будеш найліпший, а ліпші знайшлися, – посмішкувалися деякі, зиркаючи на парубка (Н. Кобринська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посмішковуватися — посмішко́вуватися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- посмішковуватися — -уюся, -уєшся і посмішкуватися, -уюся, -уєшся, недок., діал. Підсміюватися, насміхатися з кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посмішковуватися — ПОСМІШКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПОСМІ́ШКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал. Підсміюватися, насміхатися з кого-, чого-небудь. — Слухайте, чоловіче, — посмішковуються з нас, — а ви де коні продали, що самі фіру пруття двигаєте? (Фр. Словник української мови в 11 томах