посмішковуватися
ПОСМІШКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПОСМІ́ШКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал. Підсміюватися, насміхатися з кого-, чого-небудь.
— Слухайте, чоловіче, — посмішковуються з нас, — а ви де коні продали, що самі фіру пруття двигаєте? (Фр., І, 1955, 372);
Дуже то немилий випадок, як тебе при людях сварять і плюгавлять. Усі ззираються на тебе, посмішковуються, а ти червонійся і відгризайся, як знаєш (Март., Тв., 1954, 195);
— Наш пан казали, що пан Кшивокольський не є правдивим шляхтичем, та й пан наш усе з нього посмішковувалися (Хотк., Довбуш, 1965, 272);
Явтух жартував, посмішкувався з новобранців, що вони носи поспускали і так поприбирані (Свидн., Люборацькі, 1955, 46);
— Ти гадав, що будеш найліпший, а ліпші знайшлися, — посмішкувалися деякі, зиркаючи на парубка (Кобр., Вибр., 1954, 165).
Значення в інших словниках
- посмішковуватися — посмішко́вуватися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- посмішковуватися — -уюся, -уєшся і посмішкуватися, -уюся, -уєшся, недок., діал. Підсміюватися, насміхатися з кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посмішковуватися — ПОСМІШКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПОСМІ́ШКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал. Підсміюватися, насміхатися з кого-, чого-небудь. – Слухайте, чоловіче, – посмішковуються з нас, – а ви де коні продали, що самі фіру пруття двигаєте? (І. Словник української мови у 20 томах