пособитися
ПОСОБИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, недок.:
◇ (1) Не посо́биться, перев. безос., кому, розм. – не допоможе.
Хоч плач, хоч пробач, – не пособиться (Сл. Б. Грінченка);
[Улька:] Та що, як я співатиму? Що ж мені пособиться? Хоч яка буде жалісна пісня, то хто ж її почує? Ніхто й не почує (І. Микитенко);
– Нічого їм не пособиться. Хай хоч вовками виють, минулого не повернуть (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пособитися — пособи́тися дієслово доконаного виду у фразеологічному звороті безос. Орфографічний словник української мови
- пособитися — -обиться, перев. безос. Стати у пригоді. Не пособиться кому — не допоможе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пособитися — ПОСОБИ́ТИСЯ: ◊ Не посо́биться, перев. безос., кому, розм. — не допоможе. Хоч плач, хоч пробач, — не пособиться (Сл. Гр.); [Улька:] Та що, як я співатиму? Що ж мені пособиться? Хоч яка буде жалісна пісня, то хто ж її почує? Ніхто й не почує (Мик. Словник української мови в 11 томах
- пособитися — Пособля́тися, -ля́ється сов. в. пособи́тися, -биться, гл. безл. Помогать, помочь (безлич.). Хоч плач, хоч пробач, — не пособиться. Кролев. у. Словник української мови Грінченка