1. Словник української мови в 11 томах

пособитися

ПОСОБИ́ТИСЯ:

◊ Не посо́биться, перев. безос., кому, розм. — не допоможе.

Хоч плач, хоч пробач, — не пособиться (Сл. Гр.);

[Улька:] Та що, як я співатиму? Що ж мені пособиться? Хоч яка буде жалісна пісня, то хто ж її почує? Ніхто й не почує (Мик., І, 1957, 328);

— Нічого їм не пособиться. Хай хоч вовками виють, минулого не повернуть (Стельмах, II, 1962, 176).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пособитися — пособи́тися дієслово доконаного виду у фразеологічному звороті безос. Орфографічний словник української мови
  2. пособитися — -обиться, перев. безос. Стати у пригоді. Не пособиться кому — не допоможе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пособитися — ПОСОБИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, недок.: ◇ (1) Не посо́биться, перев. безос., кому, розм. – не допоможе. Хоч плач, хоч пробач, – не пособиться (Сл. Б. Грінченка); [Улька:] Та що, як я співатиму? Що ж мені пособиться?... Словник української мови у 20 томах
  4. пособитися — Пособля́тися, -ля́ється сов. в. пособи́тися, -биться, гл. безл. Помогать, помочь (безлич.). Хоч плач, хоч пробач, — не пособиться. Кролев. у. Словник української мови Грінченка