поспів'я

ПОСПІ́В'Я, я, с., заст., рідко.

Спів.

Гучно і зично роздалося серед хати святе поспів'я (Панас Мирний);

Срібні акорди, що з серця знялись, Як я в поспів'я їх втілю?! Райдужні мрії, що з ними злились, Як їх вловити зумію?! (О. Олесь).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поспів'я — поспі́в'я іменник середнього роду спів арх., рідко Орфографічний словник української мови
  2. поспів'я — -я, с., заст., рідко. Спів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поспів'я — Поспів'я, -в'я с. Пѣніе, пѣснопѣнія. Святе поспів'я. Мир. Пов. II. 59. Словник української мови Грінченка