поспішатися

ПОСПІША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОСПІШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, док., розм.

Те саме, що поспіша́ти 1, 2.

Признаватися Галі Грицько не поспішався і не намагався напевне довідатися, хто їй більше до вподоби, – чи він, чи, може, Андрій (С. Васильченко);

Вона проспала ранкову зорю – от тобі маєш! І Галя засміялася небувалому випадку й почала поспішатися на роботу (Марко Вовчок);

Сиві круторогі воли, помахуючи рогатими головами, поспішалися з гори в долину на спочинок (М. Коцюбинський);

Поспішився козаченько той пиріг із'їсти (П. Чубинський);

– Та я вже й не сперечаюся! – поспішилася пані заспокоїти доню (Л. Яновська);

Панна Юзя поспішилася до покоїв, бо почали з'їздитися гості (Леся Українка);

Розібралась [Маруся], роздяглась, давай піч топити і вечерять наставляти, і вже мати за нею було ніколи не поспішиться (Г. Квітка-Основ'яненко);

А що вже в полі на оранці, дак дідові старими ногами за наймитом і не поспішитись (Ганна Барвінок).

○ (1) Не поспіша́ючись, у знач. присл. – те саме, що Не поспіша́ючи (див. поспіша́ти).

Зінько Сивашенко йшов полем. Ішов не поспішаючись, бо була неділя, а поробившися добре ввесь тиждень, любив у неділю відпочити (Б. Грінченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поспішатися — поспіша́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поспішатися — Квапитися, хапатися, спішитися; (за ким) устигати, поспівати; (поперед батька в пекло) лізти; (додому) ем. гнати. Словник синонімів Караванського
  3. поспішатися — див. спішити Словник синонімів Вусика
  4. поспішатися — -аюся, -аєшся, недок., поспішитися, -шуся, -шишся, док., розм. Те саме, що поспішати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поспішатися — ПОСПІША́ТИ (старатися, намагатися якнайшвидше зробити щось, виконати якусь роботу, дію), ПОСПІША́ТИСЯ, СПІШИ́ТИ, СПІШИ́ТИСЯ, КВА́ПИТИСЯ, ПРИСПІ́ШУВАТИ (ПРИСПІША́ТИ), ХАПА́ТИСЯ розм., ШВИДКУВА́ТИ розм., ПОМИКА́ТИ розм., ША́МКАТИ діал., ПОСКОРЯ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  6. поспішатися — ПОСПІША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОСПІШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, док., розм. Те саме, що поспіша́ти 1, 2. Признаватися Галі Грицько не поспішався і не намагався напевне довідатися, хто їй більше до вподоби, — чи він, чи, може, Андрій (Вас. Словник української мови в 11 томах