постелька
ПОСТЕ́ЛЬКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до посте́ля.
– Може вам переслати постельку? – питає [бабуся], усміхаючись (Панас Мирний);
* У порівн. Під віконцями на сонці у весняному саду у земельку, як в постельку, я насіннячко кладу (Н. Забіла).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постелька — посте́лька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- постелька — -и, ж. Зменш.-пестл. до постеля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постелька — ПОСТЕ́ЛЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до посте́ля. — Може вам переслати постельку? — питає [бабуся], усміхаючись (Мирний, III, 1954, 302); *У порівн. Під віконцями на сонці у весняному саду у земельку, як в постельку, я насіннячко кладу (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 45). Словник української мови в 11 томах