постинаний
ПОСТИ́НАНИЙ¹, а, е.
Дієпр. пас. до постина́ти¹.
Ось Господь, Бог Саваот відтинає галузки застрашальною силою, і найвищі поставою будуть постинані, а високі будуть понижені (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Мов той ярий тур, кидає собою направо, наліво. А де його золотий шолом блисне, там лежать постинані голови половецькі. Де його меч гряне, там хтось упаде і більше вже не встане (Б. Лепкий);
// пости́нано, безос. пред.
В городі постинано старі фруктові дерева, понасаджувано акації, берези та сосни (Н. Кобринська).
ПОСТИ́НАНИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до постина́ти²;
// пости́нано, безос. пред.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постинаний — пости́наний 1 дієприкметник зрубаний — про багато чогось пости́наний 2 дієприкметник скутий льодом — про багато чогось рідко Орфографічний словник української мови
- постинаний — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до постинати I. || постинано, безос. присудк. сл. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до постинати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постинаний — ПОСТИ́НАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до постина́ти¹; // пости́нано, безос. присудк. сл. В городі постинано старі фруктові дерева, понасаджувано акації, берези та сосни (Кобр., Вибр., 1954, 120). ПОСТИ́НАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до постина́ти². Словник української мови в 11 томах