постираний
ПОСТИ́РАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до постира́ти.
На сволоках манячіли повирізувані і вже потроху постирані якісь написи (І. Нечуй-Левицький);
Обличчя встигло одцвісти, ніжні руки погрубіли, нігті постирані до живого (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me