постираний

ПОСТИ́РАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до постира́ти.

На сволоках манячіли повирізувані і вже потроху постирані якісь написи (І. Нечуй-Левицький);

Обличчя встигло одцвісти, ніжні руки погрубіли, нігті постирані до живого (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me