постолики
ПОСТО́ЛИКИ, ків, мн. (одн. посто́лик, а, ч.), заст.
Зменш.-пестл. до постоли́.
Знов позбирала все, що мені треба, і дві пари постоликів розгорила, та й однесла до сусід (Ганна Барвінок);
Сама ж Килина сиділа на дубовій лаві і пряла .. Її нога в постолику із старого чобота хиталася ритмічно (В. Земляк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постолики — -ків, мн. (одн. постолик, -а, ч.), заст. Зменш.-пестл. до постоли. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постолики — ПОСТО́ЛИКИ, ків, мн. (одн. посто́лик, а, ч.), заст. Зменш.-пестл. до постоли́. Знов позбирала все, що мені треба, і дві пари постоликів розгорила, та й однесла до сусід (Барв., Опов.., 1902, 239); Сама ж Килина сиділа на дубовій лаві і пряла.. Словник української мови в 11 томах