1. Словник української мови в 11 томах

постолики

ПОСТО́ЛИКИ, ків, мн. (одн. посто́лик, а, ч.), заст. Зменш.-пестл. до постоли́.

Знов позбирала все, що мені треба, і дві пари постоликів розгорила, та й однесла до сусід (Барв., Опов.., 1902, 239);

Сама ж Килина сиділа на дубовій лаві і пряла.. Її нога в постолику із старого чобота хиталася ритмічно (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 348).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постолики — -ків, мн. (одн. постолик, -а, ч.), заст. Зменш.-пестл. до постоли. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. постолики — ПОСТО́ЛИКИ, ків, мн. (одн. посто́лик, а, ч.), заст. Зменш.-пестл. до постоли́. Знов позбирала все, що мені треба, і дві пари постоликів розгорила, та й однесла до сусід (Ганна Барвінок); Сама ж Килина сиділа на дубовій лаві і пряла .. Словник української мови у 20 томах