посточувати
ПОСТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., що, розм.
З'єднати одне з одним (деталі, кінці чого-небудь), утворивши одне ціле; сточити.
В Антошика виникла смілива думка: посточувати короткі болти (М. Ю. Тарновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посточувати — посто́чувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посточувати — -ую, -уєш, док. Сточити усе чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови