постоювати
ПОСТО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм.
Раз у раз зупинятися й стояти якийсь час.
– Три пси! цу-цу! Наперед турми один, а два по боках, а я ззаду. Іду та й постоюю (І. Франко);
Вона майже з півроку не була в місті, й воно її так тепер оголомшило з своїм барвним багатством вистав, усяких барвних матерій, черевиків, хусток, скла, посудини прорізного роду й сорту, що вона, мов заворожена, постоювала перед усім тим, потопаючи в міркуванні з подиву (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постоювати — посто́ювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- постоювати — див. стояти Словник синонімів Вусика
- постоювати — -юю, -юєш, недок., розм. Раз у раз зупинятися й стояти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постоювати — ПОСТО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм. Раз у раз зупинятися й стояти якийсь час. — Три пси! цу-цу! Наперед турми один, а два по боках, а я ззаду. Іду та й постоюю (Фр. Словник української мови в 11 томах