постоювати

ПОСТО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм.

Раз у раз зупинятися й стояти якийсь час.

– Три пси! цу-цу! Наперед турми один, а два по боках, а я ззаду. Іду та й постоюю (І. Франко);

Вона майже з півроку не була в місті, й воно її так тепер оголомшило з своїм барвним багатством вистав, усяких барвних матерій, черевиків, хусток, скла, посудини прорізного роду й сорту, що вона, мов заворожена, постоювала перед усім тим, потопаючи в міркуванні з подиву (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постоювати — посто́ювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. постоювати — див. стояти Словник синонімів Вусика
  3. постоювати — -юю, -юєш, недок., розм. Раз у раз зупинятися й стояти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. постоювати — ПОСТО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм. Раз у раз зупинятися й стояти якийсь час. — Три пси! цу-цу! Наперед турми один, а два по боках, а я ззаду. Іду та й постоюю (Фр. Словник української мови в 11 томах