1. Словник української мови в 11 томах

постоювати

ПОСТО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм. Раз у раз зупинятися й стояти якийсь час.

— Три пси! цу-цу! Наперед турми один, а два по боках, а я ззаду. Іду та й постоюю (Фр., IV, 1950, 25);

Вона майже з півроку не була в місті, й воно її так тепер оголомшило з своїм барвним багатством вистав, усяких барвних матерій, черевиків, хусток, скла, посудини прорізного роду й сорту, що вона, мов заворожена, постоювала перед усім тим, потопаючи в міркуванні з подиву (Коб., III, 1956, 470).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постоювати — посто́ювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. постоювати — див. стояти Словник синонімів Вусика
  3. постоювати — -юю, -юєш, недок., розм. Раз у раз зупинятися й стояти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. постоювати — ПОСТО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм. Раз у раз зупинятися й стояти якийсь час. – Три пси! цу-цу! Наперед турми один, а два по боках, а я ззаду. Іду та й постоюю (І. Словник української мови у 20 томах