постпліоцен

ПОСТПЛІОЦЕ́Н, у, ч.

Епоха після неогену, тобто другого періоду кайнозойської ери геологічної історії Землі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постпліоцен — постпліоце́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови