постпозитивний
ПОСТПОЗИТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв.
Який стоїть у постпозиції.
Залежно від способу розташування відносно іменника артикль може бути препозитивним, тобто таким, що стоїть перед іменником (у німецькій, французькій, англійській мовах), і постпозитивним, що ставиться після іменника (у шведській, датській, румунській, болгарській мовах) (з наук. літ.);
У сполученнях з постпозитивним числівником для означення приблизної кількості іменник завжди має форму родового відмінка множини (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постпозитивний — постпозити́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- постпозитивний — -а, -е, лінгв. Який стоїть у постпозиції. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постпозитивний — постпозити́вний той, що стоїть після слова, в постпозиції. Словник іншомовних слів Мельничука
- постпозитивний — ПОСТПОЗИТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Який стоїть у постпозиції. Залежно від способу розташування відносно іменника артикль може бути препозитивним, тобто таким, що стоїть перед іменником (у німецькій, французькій, англійській мовах), і постпозитивним... Словник української мови в 11 томах