постригатися
ПОСТРИГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОСТРИ́ГТИСЯ, ижу́ся, иже́шся, док.
1. перев. док. Підрізати або зовсім зрізати собі волосся; дати постригти себе.
– Ти чого патлатий? Постригтись треба... (М. Шеремет);
В районний центр із Слободи Прийшли постригтись два діди (С. Воскрекасенко).
2. перев. у сполуч. зі сл. у ченці, у черниці і т. ін., церк. Приймаючи постриг, ставати ченцем (черницею).
– Чи не в ченці, часом, гадаєш постригатися? – жартують було [робітники] (М. Коцюбинський);
За вечірнім чаєм Ватя сказала батькові й матері, що хоче їхати в Лебединський монастир і постригтись в черниці (І. Нечуй-Левицький);
На довершення всього, як грім серед ясного неба, виявилось, що Неля задумала постригтися в монашки (Ірина Вільде).
3. у кого, перен. Ставати ким-небудь, добровільно приймаючи на себе чиїсь обов'язки.
– Погуляю який там рік або два, поки вишукаю багатшу попівну та кращу парафію; а там – пострижуся... Нам один шлях! (Панас Мирний);
Пострижемося ж у лакеї Та ревносно в новій лівреї Заходимось царів любить (Т. Шевченко).
Значення в інших словниках
- постригатися — пострига́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- постригатися — -аюся, -аєшся, недок., постригтися, -ижуся, -ижешся, док. 1》 перев. док. Підрізати або зовсім зрізати собі волосся; дати постригти себе. 2》 перев. у сполуч. зі сл. у ченці, у черниці і т. ін., церк. Приймаючи постриг, ставати ченцем (черницею). Великий тлумачний словник сучасної мови
- постригатися — СТАВА́ТИ ким, чим або яким (зв'язка в іменному складеному присудку), РОБИ́ТИСЯ, ПОСТРИГА́ТИСЯ. — Док.: ста́ти, ста́нути розм. зроби́тися, ви́йти, постава́ти, постри́гтися. — Здається, і ви тепер стаєте альпіністом? — сказав Воронцов Хаєцькому (О. Словник синонімів української мови
- постригатися — ПОСТРИГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОСТРИ́ГТИСЯ, ижу́ся, иже́шся, док. 1. перев. док. Підрізати або зовсім зрізати собі волосся; дати постригти себе. — Ти чого патлатий? Постригтись треба… (Шер., Дорога.. Словник української мови в 11 томах