поступати

ПОСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСТУПИ́ТИ, ступлю́, сту́пиш; мн. посту́плять; док.

1. заст. Іти, ступати.

Сіла панночка зачісуватись .. І така [Устина], і отака, і геть-пріч пішла, і знов сюди поступай; і пхати мене, і наскакувати на мене, – аж я злякалась! (Марко Вовчок);

Біжать, поступаючи злегка, Газелі стрункі, сторожкі (Леся Українка);

Ніколи ще не танцював Василь з такою насолодою й радістю. Заклавши праву руку за голову, а лівою взявшись у боки, здавалось, не поступав – линув над селом (О. Довженко);

На другий день женуть наші пастухи худобу на пасовисько, а там панські слуги: “Марш відси, се панське пасовисько, не смій і ногою поступити сюди!” (І. Франко);

– Саво! – крикнула [Марійка] голосно й бистро, пригадавши собі хлопця. – Саво, де ти? – І, відчинивши нетерпливим рухом двері, поступила кілька кроків за поріг і кликнула в темряву за хлопцем (О. Кобилянська);

// перев. док. Зайняти певне місце, стати де-небудь.

Ми поступили так, щоб тіні [нашої] з-за берези не було видно (Ганна Барвінок);

// перев. док. Зайти, заїхати до кого-небудь, кудись; завітати.

О. Василь, їдучи до Бистреця, умисне поступив до пушкарського отамана Гордіюка. Скаржився (Г. Хоткевич);

// перен. Наставати (про час, вік і т. ін.).

– Чи третій, чи другий тиждень буде, як умерла, куме? – спитався Максим у Яреми. – Еге, здається, третій поступає, як Мокрина вмерла, еге, так, третій, – нескоро промимрив той (Грицько Григоренко).

2. перен., заст. Досягати вищого ступеня, рівня в процесі розвитку; розвиватися.

[Панько:] Поступає світ, нема що казати, тілько не все до доброго (І. Франко);

Та сама містина, тільки весна далі поступила (Леся Українка);

// Посуватися вперед (про справу, роботу і т. ін.).

Його тішив тепер зріст того діла, і, бачачи день у день, як поступала будова широкого комплексу косарень, стаєнь та магазинів за містом, .. він радувався (І. Франко);

// Досягати певних успіхів у чому-небудь.

Вправді “а баба галамага” він вивчив докладно напам'ять .. Але далі поза те слово Гриць у науці не поступив (І. Франко).

3. розм., рідко. Влаштовуватися на роботу.

[Степан:] Так, іду на державну службу. Минулої неділі домовився .. У кінну міліцію поступаю (О. Корнійчук);

Кирилик поступив у суд на службу і став зразу з Кирила, Кирилика Кирилом Івановичем (Панас Мирний);

Поступила [Аліна] теж на завод, не мавши ще й п'ятнадцяти років, і самовіддано працювала до кінця війни (Ю. Яновський);

// Ставати членом якої-небудь організації, товариства і т. ін.; вступати до складу кого-, чого-небудь.

[Сестра Мархва:] А я як у черниці поступала? Хіба я охотою йшла? Батько віддали (Панас Мирний);

Літом я робила в полі, а як всніжилось тіль-тіль, я товаришо́к питала, поступала ув артіль (П. Тичина);

// Вступати до навчального закладу.

Улас задумав поступати в Харківський університет (Григорій Тютюнник);

Наташа поступила в гімназію, але туди не ходить (Леся Українка).

4. розм., рідко. Діяти певним чином; чинити.

[Мусій:] Як по закону поступати, То слід її арештувати (М. Кропивницький);

Отець Річинський переконав себе, що при вирішенні цього питання не має права поступати легковажно (Ірина Вільде);

– Не хочу себе виправдувати; може бути, що я провинилася, але я тоді жила в таких обставинах, що годі мені було інакше поступити (Л. Мартович);

// з ким. Обходитися певним чином з ким-небудь.

[Мартин:] Ні, пане майстер, – перепрошаю, що вмішаюся в вашу розмову, – ви не зовсім справедливо поступили з сином (І. Франко).

5. розм., рідко. Те саме, що надхо́дити 3.

Фельдшер налагодив переливання крові .. Кров поступала до тіла по краплі, даючи йому силу життя (В. Кучер);

Пятницький, межи іншим, писав, що він прохав контору друкувати II том, не гаючись, як тільки поступить од Вас перше оповідання (М. Коцюбинський);

// безос.

Минула ніч, настав уже день, а ніякого розпорядження ні від кого не поступало (П. Панч).

6. що, розм., заст. Те саме, що поступа́тися 1.

На чуже очей не поривай. Своє поступи, а чужого не займай (Ганна Барвінок);

Давав за вола Дорошеві сорок карбованців, так не хоче: поступім йому ще зо два (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поступати — Попускати, ставати меншим (мороз) [V] Словник з творів Івана Франка
  2. поступати — поступати чи вступати? Фактично в сучасній літературній мові дієслово поступати не вживається. Дехто з мовців зрідка користується ним у значеннях “вступати”, “надходити”, “робити, діяти, чинити”... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. поступати — поступа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. поступати — -аю, -аєш, недок., поступити, -ступлю, -ступиш; мн. поступлять; док. 1》 неперех., заст. Іти, ступати. || перев. док. Зайняти певне місце, стати де-небудь. || перев. док. Зайти, заїхати до кого-небудь, кудись; завітати. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поступати — 1. братися, узятися, повзятися, виступати, виступити, повиступати, заступати, заступити, позаступати, наступати, наступити, понаступати, підступати, підступити, попідступати, приступати, приступити, поприступати, переступати, переступити... Словник чужослів Павло Штепа
  6. поступати — ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ) (в члени якоїсь організації, навчальний заклад і т. ін.), ПОСТУПА́ТИ, ІТИ́, ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ, ЗАПИ́СУВАТИСЯ. — Док.: вступи́ти (уступи́ти), поступи́ти, піти́, приєдна́тися, записа́тися. — Я.. Словник синонімів української мови
  7. поступати — ПОСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСТУПИ́ТИ, ступлю́, сту́пиш; мн. посту́плять; док. 1. неперех., заст. Іти, ступати. Сіла панночка зачісуватись.. Словник української мови в 11 томах