1. Словник української мови у 20 томах

поступування

ПОСТУПУВА́ННЯ, я, с.

1. рідко. Те саме, що по́ступ.

Сьогодні у Польщі відбуваються події величезної політичної ваги, які визначають дальше поступування країни до встановлення справедливого соціального ладу (М. Рильський);

Горький .. надавав особливої ваги ролі особи в історичному поступуванні людства (з наук. літ.).

2. діал. Поведінка, поводження.

Тілько того можна вважати розумним чоловіком, хто добрими ділами, працею і чесним поступуванням здобуває собі вічну надгороду і добру пам'ять у людей по смерті (І. Франко);

Підлий трус [боягуз] махнув, зрікаючися відповіді, рукою і замість усього почав оправдувати своє негідне поступування (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поступування — Поводження, поведінка [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. поступування — поступува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. поступування — -я, с. 1》 Розвиток, перебіг чогось; прогрес. 2》 Те саме, що поступовання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поступування — ПОВЕДІ́НКА (сукупність чиїх-небудь вчинків, спосіб життя певної людини, людей), ДІ́Ї, ДІ́ЯННЯ, ПОВО́ДЖЕННЯ, ПОЗИ́ЦІЯ розм., РЕ́ЧІ розм., ПОСТУПУВА́ННЯ діал., ПОСТУ́ПКИ діал., ПОВЕ́ДЕННЯ діал.; МАНЕ́РИ, ОБХО́ДЖЕННЯ розм., ОБХО́ДИНИ розм., ПОЛІ́ТИКА розм. Словник синонімів української мови
  5. поступування — Поступува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. поступування — ПОСТУПУВА́ННЯ, я, с. 1. рідко. Те саме, що по́ступ. Сьогодні у Польщі відбуваються події величезної політичної ваги... Словник української мови в 11 томах
  7. поступування — Поступува́ння, -ня с. Поведеніе. Словник української мови Грінченка