поступування
ПОСТУПУВА́ННЯ, я, с.
1. рідко. Те саме, що по́ступ.
Сьогодні у Польщі відбуваються події величезної політичної ваги, які визначають дальше поступування країни до встановлення справедливого соціального ладу і разом з тим ще більше покріпляють дружбу польського народу з народами Радянського Союзу (Рильський, III, 1955, 320);
Горький.. надавав особливої ваги ролі особи в історичному поступуванні людства (Рад. літ-во, 2, 1971, 14).
2. діал. Поведінка, поводження.
Тілько того можна вважати розумним чоловіком, хто добрими ділами, працею і чесним поступуванням здобуває собі вічну надгороду і добру пам’ять у людей по смерті (Фр., IV, 1950, 140);
Підлий трус [боягуз] махнув, зрікаючися відповіді, рукою і замість усього почав оправдувати своє негідне поступування (Коб., II, 1956, 318).
Значення в інших словниках
- поступування — Поводження, поведінка [IV] Словник з творів Івана Франка
- поступування — поступува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- поступування — -я, с. 1》 Розвиток, перебіг чогось; прогрес. 2》 Те саме, що поступовання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поступування — ПОСТУПУВА́ННЯ, я, с. 1. рідко. Те саме, що по́ступ. Сьогодні у Польщі відбуваються події величезної політичної ваги, які визначають дальше поступування країни до встановлення справедливого соціального ладу (М. Рильський); Горький .. Словник української мови у 20 томах
- поступування — ПОВЕДІ́НКА (сукупність чиїх-небудь вчинків, спосіб життя певної людини, людей), ДІ́Ї, ДІ́ЯННЯ, ПОВО́ДЖЕННЯ, ПОЗИ́ЦІЯ розм., РЕ́ЧІ розм., ПОСТУПУВА́ННЯ діал., ПОСТУ́ПКИ діал., ПОВЕ́ДЕННЯ діал.; МАНЕ́РИ, ОБХО́ДЖЕННЯ розм., ОБХО́ДИНИ розм., ПОЛІ́ТИКА розм. Словник синонімів української мови
- поступування — Поступува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поступування — Поступува́ння, -ня с. Поведеніе. Словник української мови Грінченка