посуджувати

ПОСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, діал.

Підозрювати.

Очевидно, ніхто не буде посуджувати Франка, що він був адоратором голоти. “Продуцент, робітник”, “мужик”, “каменяр” – такі його типи певно не були типами голоти, лише народу (з наук. літ.);

Як то нам людям треба бути осторожними [обережними], щоби нікого не посуджувати, ані нікому не докоряти, навіть і справедливо засудженому, бо і такий з хреста пішов з Христом до раю (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посуджувати — (когось): підозрівати [VII] Словник з творів Івана Франка
  2. посуджувати — посу́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови